Безпрецедентний бойкот: столиці ЄС масово відхиляють нові санкції проти РФ

ЄС зафіксував стрімке падіння інтересу до чергових економічних обмежень проти Росії, оскільки країни-учасниці не бажають схвалювати кроки, здатні завдати шкоди їхньому великому бізнесу. Про це повідомляє видання Financial Times із посиланням на власні джерела у дипломатичних колах. Чи вдасться країнам домовитися та в які терміни це може відбутися? Складний пакет Новий – 21-пакет санкцій ЄС проти РФ мав бути прийнятий до 15 липня, але цього так і не сталося. Відкладання прийняття остаточного рішення траплялись і з іншими пакетами. Але цього разу все складніше. Якщо раніше санкційний пакет блокували переважно Угорщина або Словаччина та іноді Австрія, то новий 21-й пакет зустрів багато незгодних.
Видання Financial Times відверто пише про те, що в ЄС зменшується підтримка нових санкцій проти Росії. Причиною різкого падіння запровадження нових економічних санкцій проти Росії є те, що деякі країни-члени не готові підтримувати заходи, які можуть негативно вплинути на їхні великі компанії.
За словами п’яти дипломатів ЄС, які брали участь у переговорах, вимоги окремих столиць викликали занепокоєння через ознаки того, що Європа дедалі менше готова миритися з побічними наслідками санкцій для власних компаній, які досі ведуть бізнес із Росією. “За столом переговорів моральний імператив діє все менше і менше. Столиці всіх країн погоджуються на жорстку риторику та розмови про солідарність, але потім усе це розчиняється”, – зазначив один із дипломатів. Це посилило побоювання щодо ослаблення внутрішньої єдності ЄС, зниження рішучості підтримувати Україну та зростання очікувань можливих мирних переговорів, які ускладнюють ухвалення політично чутливих рішень. Багато незгодних За словами дипломатичних джерел, спротив європейських столиць останнім санкційним ініціативам набув небачених раніше масштабів.
Зокрема, Афіни готові заблокувати ухвалення всього документа, якщо втратять право здійснювати подальше транспортування російського скрапленого природного газу в треті країни. Такий крок грецька влада аргументує прагненням захистити від краху судноплавну компанію Dynagas, яка належить впливовому місцевому магнату Джорджу Прокопіу. Ця компанія володіє 27 газовими танкерами, причому третина її флоту складається із суден посиленого льодового класу Arc7, створених спеціально для навігації в арктичних водах та обслуговування заводу “Ямал СПГ”. Тільки з початку 2025 р. 11 суден підприємства виконали 144 рейси, забезпечивши перевезення понад 10 млн тонн російського палива. В уряді Греції переконані, що нові обмеження зруйнують цей бізнес, тому наполягають: санкції мають завдавати “значно більших втрат Росії”, ніж економікам країн ЄС, і бути “ретельно виваженими”, щоб максимально посилювати тиск на Москву та мінімізувати негативні наслідки для Європи.
Свої інтереси відстоюють й інші держави. Лісабон і Берлін вимагають викреслити зі списку заборону на купівлю російської риби, намагаючись уберегти від збитків власні рибопереробні заводи. Париж і Рим, як головні туристичні центри регіону, пропонують послабити обмеження щодо видачі віз військовим РФ, які брали участь у бойових діях. Водночас Відень знову порушив питання про розморожування російських активів обсягом 2,1 млрд євро, які належать структурі, пов’язаній з олігархом Олегом Дерипаскою. Офіційна Австрія прагне виключити цю інвестиційну компанію зі списків санкцій ЄС, щоб через арешт і продаж її активів виплатити компенсацію банку “Райффайзен” за незаконне вилучення його російських активів на суму 2,44 млрд євро.
Прихильники цієї ініціативи переконують, що значна частка стягнутих коштів може піти у фонд відбудови України, а сам крок у майбутньому стримає Москву від конфіскації інших європейських дочірніх підприємств. Наразі Відень уже вивчає компромісний варіант вирішення цієї суперечки, запропонований партнерами.
Тим часом європейські корпорації, серед яких данський броварний гігант Carlsberg та фінський енергетичний концерн Fortum, уже втратили мільярди євро через санкційну політику та примусове вилучення їхніх активів у Росії. Країни, чий бізнес найбільше постраждав від таких дій, дедалі гостріше реагують на те, що союзники насамперед оберігають власні комерційні інтереси, одночасно закликаючи інших до солідарності. “Є певні держави-члени, які не припинили ділові відносини з Росією у 2022-му та 2023-му роках. Незручна правда для цих столиць полягає в тому, що зараз санкції починають бити саме по тих секторах, які досі залишаються основними джерелами російських доходів”, – підсумував представник дипломатичного корпусу. Дипломати визнають, що небажання частини держав-членів підтримувати жорсткіші санкції, навіть попри потенційні втрати для власних економік, значною мірою залежить від того, наскільки вони сприймають Росію як безпосередню загрозу своїй безпеці. Санкції без жала: компроміс ціною пом’якшення обмежень Наразі очевидно, що ЄС поступово вичерпує потенціал для посилення економічного тиску, оскільки внутрішні фінансові пріоритети окремих столиць починають домінувати над загальноєвропейським політичним курсом.
Керівник європейського напряму в аналітичному центрі Chatham House Армін Штайнбах підкреслює, що через необхідність стовідсоткового консенсусу затвердження кожного наступного кроку перетворюється на тривалий і виснажливий процес. Експерт констатує, що Брюссель уже реалізував усі відносно прості санкційні кроки, тому подальші ініціативи неминуче зачіпають критичні комерційні інтереси конкретних столиць. “Ми наближаємося до точки, коли кожен новий пакет санкцій буде дедалі важче погодити, тому що економічні витрати для окремих держав-членів стають більш відчутними, ніж на початку війни”, – пояснив аналітик, додавши, що тепер на узгодження спільних дій знадобляться тижні замість кількох днів. Водночас дипломатичні джерела видання “Європейська правда” у Брюсселі зазначають, що дипломати продовжать шукати вихід із глухого кута на консультаціях. Наступною вирішальною датою називають 22 липня – саме тоді відбудеться фінальна зустріч постійних представників перед літніми канікулами. “Наступне засідання Coreper, останнє перед літньою перервою, відбудеться 22 липня. Усі сподіваються, що саме тоді вдасться затвердити 21-й пакет”, – кажуть дипломати. Якщо ж компромісу не досягнуть, то дискусії продовжаться.
Водночас на жаль, найбільш болючі для РФ пропозиції можуть не прийняти. “Пакет поступово втрачає найбільш болючі для Росії елементи, щоб знайти консенсус”, – сказав один з дипломатів ЄС. Вікторія Хаджирадєва