У XIV-XV столітті в Європі з’явилися перші колоди карт Таро, які використовувалися як розвага для аристократії та називалися trionfi або “тріумфи”. Початково ці карти мали художню цінність і відображали соціальні ролі та символи того часу. Тільки в XVIII столітті вони стали розглядатися як містична система, завдяки французьким окультистам, які почали пов’язувати їх з різними давніми культурами та традиціями. Це спричинило перетворення Таро на інструмент передбачення та самопізнання.

Сьогодні близько 15% українців вірять у Таро, а загалом в астрологію, екстрасенсорні здібності або ворожіння вірять аж до 43% опитаних. У військовий час і невизначеність інтерес до карт і ворожіння, зокрема до Таро, помітно збільшився, оскільки люди шукають контроль та психологічну підтримку.

Старші Аркани Таро складаються з 22 символічних карт, які описують ключові етапи духовного та життєвого шляху людини. Ці карти використовуються як інструмент саморефлексії, де людина може побачити свої внутрішні процеси, розв’язати конфлікти та побачити себе чесно. Медитація на образи карт, роздуми над їх символами допомагають краще зрозуміти себе та свій внутрішній світ.

Важливо підходити до карт Таро з повагою та без маніпуляцій, користуючись ними як інструментом самопізнання. У деяких християнських традиціях використання Таро розглядається як негативне явище, що може відводити від довіри до Бога.