У Малі виникла паливна криза, яка призвела до паралізування різних сфер життя, включаючи продовольче забезпечення та роботу шкіл. Збройні угруповання заблокували постачання нафтопродуктів у відповідь на політику військової урядової групи, яка спрямовує ресурси до певних регіонів. Російські найманці отримали безпекові функції в країні, пропагуючи авторитарні практики Москви. Депутат парламенту звинуватив у кризі Францію, США та можливо Україну. Влада Малі після перевороту 2021 року запровадила режим, який дедалі більше обмежує демократичні свободи. Російські війська замінили французьких, але їхні найманці більше зацікавлені у видобутку золота, ніж у боротьбі з терористичними групами. Сусідні держави також стикаються з військовими режимами та гуманітарною кризою. Міжнародні організації оцінюють, що близько шести мільйонів жителів Малі потребують гуманітарної допомоги, а режим втрачає контроль над ситуацією.