Верхня палата американського парламенту переважною більшістю голосів схвалила документ про суттєве посилення економічного тиску на Росію та Іран. Якщо Палата представників схвалить законопроєкт, а Трамп його підпише, то він буде жорсткішим за санкції ЄС. Коли це може статися та чи є перепони на цьому шляху? Безпрецедентний тиск Ініціативу, розроблену сенатором Ліндсі Гремом, підтримали 86 сенаторів, тоді як 11 виступили проти. Законопроєкт “Про санкції проти Росії та Ірану імені Ліндсі Грема” надає Білому дому безпрецедентний інструментарій тиску на ключових гравців світового ринку.
Далі його має затвердити Палата представників, а потім підписати президент США Дональд Трамп. Якщо це станеться, Білий дім зможе накладати суттєві тарифні санкції (аж до 100%) на найбільших покупців російських нафти та газу. “Основна мета цього законодавства – перекрити фінансовий артеріальний потік Кремля, позбавивши путінську військову машину доходів від нафти й газу, але зробити це максимально точково, щоб не зашкодити американським родинам та не викликати шоків для нашої власної економіки”, – заявив один із авторів законопроєкту сенатор Річард Блументаль під час представлення документа у Сенаті. Нові тарифні заходи США створюють пряму загрозу для багатьох світових економік. Серед основних покупців у зоні ризику опиняються Китай та Індія, проте санкції зачеплять і низку інших регіональних гравців. У Європі найбільша небезпека загрожує Угорщині та Словаччині, які й надалі залежать від трубопровідних постачань нафти й газу з Росії. Одночасно під дію вторинних обмежень можуть потрапити ключові європейські покупці скрапленого природного газу, зокрема Франція, Іспанія, Бельгія та Нідерланди. Окремою мішенню стає Туреччина як один із головних транзитних хабів та споживачів російських нафтопродуктів.
В Азії, крім китайського та індійського ринків, під удар потрапляють Японія та Південна Корея, які купують російський СПГ із північних родовищ. Крім того, санкційний тиск загрожує Сінгапуру, Тайваню, В’єтнаму та Об’єднаним Арабським Еміратам, адже ці країни залучені до логістичних, торговельних і переробних ланцюжків російської енергосировини.
Також закон надає президентові повноваження перекривати прямий імпорт із Росії через мита розміром до 500%, які діятимуть протягом п’яти років. Серед додаткових жорстких важелів законопроєкту – прямий удар по російському “тіньовому флоту”, блокування нових енергетичних проєктів РФ, персональні обмеження проти вищого військово-політичного керівництва та запровадження первинних санкцій проти ключових банківських і державних підприємств.
Паралельно документ подовжує до 2031 р. дію Закону про санкції проти Ірану, залишаючи в силі вторинні обмеження проти іноземних бізнесів, що співпрацюють із Тегераном.
Умовами для скасування цих заходів є повне припинення військових дій проти України, підписання прийнятної для Києва мирної угоди та проходження перевірки в Конґресі США. “Якщо Палата представників схвалить законопроєкт, а Трамп його підпише, то він буде жорсткішим за санкції ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. У Палаті представників можуть виникнути проблеми Шлях законопроєкту через Палату представників може бути складнішим, ніж його переконлива перемога під час голосування в Сенаті. Хоча Сенат продемонстрував рідкісний двопартійний консенсус, у нижній палаті Конґресу ініціатива ризикує зіткнутися зі спротивом як з боку опозиції, так і всередині республіканської більшості.
Головна причина занепокоєння законодавців та представників американського бізнесу полягає у надто широких повноваженнях, які може отримати президент США. Промислові лобісти застерігають, що запровадження 100% мит проти країн-покупців російських енергоресурсів неминуче вдарить по самих США, спричинивши зростання цін і розрив торговельних ланцюжків.
Через це впливові демократи виступають категорично проти передачі таких важелів впливу Білому дому. “Це не стільки законопроєкт про санкції, скільки масивна можливість для президента Трампа запроваджувати нові мита, у тому числі проти наших європейських союзників, що вдарить по американських родинах. Санкції, які містяться в документі, залишені повністю на розсуд Дональда Трампа, а він неодноразово чітко давав зрозуміти, що воліє скасовувати обмеження проти Росії, аніж вводити нові. Я не підтримаю передачу Дональду Трампу “троянського коня” у вигляді тарифних повноважень, якими він неодноразово зловживав”,- заявив конгресмен Грегорі Мікс. Водночас ризики виходять і від самих республіканців. Усередині партії є крило ізоляціоністів та представників аграрних штатів, які остерігаються спалаху нових торговельних війн і дзеркальних мит проти американського експорту.
Оскільки республіканці мають лише мінімальну перевагу в Палаті представників, доля документа опиняється під загрозою. За умов голосування демократів “проти”, демарш навіть двох-трьох республіканських скептиків може заблокувати ухвалення законопроєкту або змусити внести правки, що суттєво розмиють його початкову жорсткість. Київ задоволений рішенням Сенату Українські дипломати у Вашингтоні позитивно оцінили рішення Сенату, відзначивши його як “своєчасний і важливий крок, який посилює тиск на Росію”.
Зі свого боку президент України Володимир Зеленський висловив вдячність американським сенаторам за ухвалене рішення. “Дуже вдячні Сенату США та всім, хто підтримує Україну. Ухвалення законопроєкту Ліндсі Грема щодо санкцій проти Росії та Ірану, безумовно, допомагає посилити тиск на агресора, щоб закінчити цю божевільну російську війну проти нашої незалежності та наших людей”,- наголосив глава держави. Він підкреслив, що саме санкційні обмеження та рішучий тиск на країну-агресорку є найефективнішими інструментами для наближення миру. “Реальний сильний американський тиск і санкції проти Росії – це те, що допоможе найбільше. Дипломатія стає ближчою з кожним кроком тиску на агресора”, – запевнив Зеленський. Українська сторона розраховує, що схвалення цього документа надасть новий імпульс для глобального посилення санкцій проти Росії. У Києві переконані, що рішучі дії Вашингтона підштовхнуть міжнародних партнерів до запровадження власних додаткових бар’єрів для агресора.
Серед імовірних кроків із боку союзників очікують: затвердження ЄС 22-го санкційного пакета, посилення обмежень з боку країн “Групи семи” (G7), впровадження нових стримувальних заходів іншими дружніми державами. Завдяки цьому в Києві сподіваються на відчутне зростання міжнародного економічного тиску на РФ уже в найближчій перспективі.
Вікторія Хаджирадєва
