Компанія «Д.Трейдінг» отримала можливість найбільшого заробітку 400 млн грн на електроенергії, яку «Енергоатом» дешево продав напередодні різкого подорожчання. Загальний прибуток компанії Ріната Ахметова і ще півтора десятка дрібніших трейдерів може скласти 2 млрд грн.

Про це свідчать дані, наведені у листі голови парламентського Комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрія Геруса («Слуга народу»), направленого головам уряду, Офісу президента, Верховної Ради та інших держорганів. Копія листа є у розпорядженні «Наших грошей» (Див. “Щодо зловживань на ринку електричної енергії”).

«Енергоатом» на аукціоні 14 січня продав 2 100 МВт базового навантаження на період 21-31 січня. Середня ціна аукціону склала 7 566 грн за МВт*год.

Вже через три дні ціна електроенергії на «ринку на добу наперед» сягнула 13 233 МВт*год.

«Якщо припустити, що такі ж ціни будуть триматися до кінця січня, та враховуючи, що було продано 554 400 МВт-год, то таким чином з Енергоатому на приватні компанії буде виведено біля 2 млрд грн. Це недоотриманий прибуток НАЕК «Енергоатом», який стане прибутком трейдерів, які купили електроенергію на аукціоні 14 січня», – підрахував Герус.

Майже 20% всього обсягу енергії на аукціоні було викуплено компанією «Д.Трейдінг» з групи Ріната Ахметова. Тобто компанія може заробити близько 400 млн грн на цьому стрибку за цей тиждень.

Решту обсягу викупили більше десятка трейдерів, які проявили нетипове для себе зростання обсягів закупівлі електроенергії у 2-5 разів порівняно з їхньою попередньою діяльністю. Загалом 15 компаній збільшили свої закупівлі у два рази, а решта 45 учасників цього ринку – зменшили у два рази.

«Така різниця у поведінці свідчить, що деякі великі компанії або заздалегідь знали про можливий перегляд прайс-кепів, або здогадувалися/розуміли, що таке можливо», – вказує Герус.

Йдеться про рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про підвищення так званих «прайс-кепів» – максимально дозволеної верхньої межі на електроенергію в Україні. НКРЕКП 16 січня прийняла відповідне рішення про підвищення максимальної ціни із 5 600-6 900 грн в нічні, ранкові та денні години до 15 000 впродовж всієї доби. Це мало дозволити збільшити обсяг імпорту з Європи, це ціна енергії вища від максимальних обмежень в Україні. Але наслідком стало також те, що в результаті злетіла ціна на всю енергію в Україні. Оскільки відповідно виросла ціна на РДН, а контракти на поставку енергії різним споживачам (комунальникам, транспортникам, військовим, школам, лікарням і самим обленерго) залежить саме від РДН. Постачальники по формулам додають свою маржу до ціни РДН.

Андрій Герус навів дані, які свідчили про те, що уряд лобіював підвищення прайс-кепів, починаючи з засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем’єр-міністра Юлії Свириденко 8 січня. На цьому засіданні був представник «Енергоатому» і чув цю ідею.

«Також енергетична проблематика обговорювалася на нараді у Президента у середу 14 січня. На нараді також були присутні Прем’єр-міністра України Ю.А. Свириденко, міністр енергетики Д.А. Шмигаль, керівник групи «ДТЕК» М. Тімченко, керівник «Укренерго» В.Зайченко та керівник фракції «Слуга Народу» Д.Арахамія. З публічних комунікацій зрозуміло, що на нараді обговорювалося питання збільшення імпорту електроенергії хоча і деталей не було наведено», – відмітив Герус.

Відповідне Постанову «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах» з рекомендацією підняти граничні ціни (прайс-кепи) на «ринку на добу наперед» 82,5% до 15 000 грн за МВт-год Кабінет міністрів прийняв 15 січня.  І наступного дня НКРЕКП виконало рекомендацію уряду. Але «Енергатом» на той момент вже продав свою електроенергію по ціні вдвічі нижчий від прайс-кепів.

«Всі покупці, що купили електроенергію на аукціоні Енергоатому, далі продають її або по ціні РДН, або з прив’язкою до ціни РДН. Вже із 20 січня ми може спостерігати різке зростання цін, а на 22 січня ціна РДН склала 13 233 грн за МВт-год, що на 75% більше (!), аніж була ціна аукціону до підвищення прайс-кепів. Варто зазначити, що це підвищення буде зрештою перекладене на всіх споживачів… Якщо припустити, що такі ж ціни будуть триматися до кінця січня, та враховуючи, що було продано 554 400 МВт-год, то таким чином з Енергоатому на приватні компанії буде виведено біля 2 млрд грн. Це недоотриманий прибуток НАЕК «Енергоатом», який стане прибутком трейдерів, які купили електроенергію на аукціоні 14 січня», – вважає Герус.

Виходом з цієї ситуації голова енергетичного комітету ВР вважає «негайне розірвання» договорів продажу «Енергоатому» і проведення повторного аукціону. Умови договорів дозволяють розірвання без застосування штрафних санкцій.

Після опублікування цієї інформації «D.Trading» повідомила «Нашим грошам» свою позицію щодо аукціону Енергоатому  на третю декаду січня:

D.Trading придбав 380 МВт базового навантаження (18% обсягу). Це менше, ніж компанія купувала у попередній декаді (на 10%). Причина – висока конкуренція (60 учасників) і підвищення ціни електроенергії (+15% до попередніх торгів).

Компанія регулярно купує співставний обсяг електроенергії на аукціонах Енергоатому упродовж тривалого періоду часу.

Дата проведення аукціону 14 січня визначає виключно продавець. Ця дата, наскільки відомо з публічних джерел, зумовлена календарними обмеженнями умов оплати і поставки, а не будь-якими регуляторними очікуваннями.

На момент аукціону не було відомостей про намір регулятора змінювати розмір цінових обмежень (price cap).

У той самий період електроенергію за аналогічними цінами реалізовували й інші виробники — Укргідроенерго, Гарантований покупець, Західенерго, Дніпроенерго, Єврореконструкція (ТЕЦ).

Нагадаємо, минулої осені НАБУ викрило керівництво «Енергоатому» і групи бізнесмена Тімура Міндіча на влаштуванні так званого «шлагбауму» на тендерах державної компанії. Напередодні арештів керівник компанії Петро Котін звільнився з «Енергоатому».

Нового керівника має обрати наглядова рада. До неї ще у грудні було обрано чотири нових «незалежних» членів з числа іноземців, але державну квоту уряд не заповнив. Відтак рішення про заміну менеджменту компанії не приймається. При цьому «Енергатом» проводить тендери з тими ж темпами, що і при Котіну-Галущенку-Міндічу. Про це свідчать підрахунки “Наших грошей” на основі даних з “Прозорро” з 2016 року.

«Енергатом» формально знаходиться у віданні Міністерства економіки, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а зараз Олексій Соболєв. Міністром енергетики після Германа Галущенка у день проведення аукціону “Енергоатому” 14 січня став Денис Шмигаль, який раніше працював в ДТЕК Ріната Ахметова.

Іноземці в наглядовій раді «Енергоатому»:

• Руміна Велші — міжнародна експертка з ядерної безпеки та регуляторного нагляду, з понад 40-річним досвідом. Очолювала ядерний регулятор Канади, Комісію стандартів безпеки МАГАТЕ та Асоціацію міжнародних ядерних регуляторів.
• Лаура Гарбенчуте-Бакієне — фахівчиня з фінансів, аудиту та управління ризиками в енергетиці й інфраструктурі. Має понад 25 років досвіду, працювала на керівних посадах у PwC у США, Україні та Литві, зокрема з аудитом стратегічних енергетичних об’єктів, включно з Ігналінською АЕС.
• Патрік Фрагман — інженер і міжнародний управлінець у ядерній та енергетичній галузях із понад 30-річним досвідом. Колишній президент і CEO Westinghouse Electric Company.
• Бріс Буюон — юрист з енергетичного регулювання та корпоративного управління. Працював на керівних посадах в EDF International та EDF Energy, а також у Державній раді Франції й Комісії з регулювання енергетики.

Автор: Юрій Ніколов, «Наші гроші»